АктуальноУкраїна

«Політика, спрямована на знищення»: що принесе окупованому Криму російський мовний закон

19 червня Держдума Росії ухвалила в першому читанні законопроект «Про вивчення національних мов». Згідно з документом, вивчення можливе тільки «на добровільних засадах» і «не на шкоду викладанню державної мови» ‒ російської. На засіданні робочої групи перший заступник керівника фракції «Единая Россия» Андрій Ісаєв пояснив, що автори прагнули врахувати думку президента Росії Володимира Путіна, який наголосив, що «не можна примушувати людину до вивчення мови, яка не є для неї рідною та яку вона вивчати не хоче».

Які справи з вивченням української та кримськотатарської мов в анексованому Криму? Яку політику проводить Росія щодо вивчення національних мов на півострові? На ці та інші запитання відповідають гості та експерти Радіо Крим.Реалії.

Член Меджлісу кримськотатарського народу, голова Комітету захисту прав кримськотатарського народу Ескендер Барієв вважає, що, незважаючи на новий законопроект, політика російської влади буде спрямована на обмеження вивчення національних мов.

Імперська політика країни спрямована на знищення мов
Ескендер Барієв

«Звичайно, ухвалення закону або засудження закону Росії ‒ це внутрішня справа Росії. Зрозуміло, що така імперська політика країни спрямована на знищення мов і забирає можливість вивчення рідних мов у багатьох народів Росії», – каже він.

За словами Барієва, за чотири роки анексії Криму ситуація з вивченням кримськотатарської мови на півострові значно погіршилася.

Ескендер Барієв
Ескендер Барієв
За 23 роки незалежності (України ‒ ред.) були складні процеси, але в усякому разі було створено 16 шкіл з кримськотатарською мовою навчання
Ескендер Барієв

«За 23 роки незалежності (України ‒ ред.) були складні процеси, але, в будь-якому разі, було створено 16 шкіл з кримськотатарською мовою навчання… З 16 шкіл сьогодні залишилися лише 7. За офіційними повідомленнями так званого міністерства освіти, науки та молоді Криму, у 2017–2018 роках функціонують 7 муніципальних освітніх установ з кримськотатарською мовою навчання, 4 ‒ з російською та кримськотатарською мовами навчання та 5 освітніх установ, що змінили статус школи з кримськотатарською мовою навчання на загальноосвітні заклади. Тобто без визначення мови навчання.

Іще гірші справи з вивченням на півострові української мови, каже активіст Українського культурного центру в Криму Леонід Кузьмін.

Леонід Кузьмін
Леонід Кузьмін

«Із 7 українських шкіл, які були до моменту окупації Криму, не залишилося жодної. Всі школи переведені на російську або мішану мову навчання, де є класи з українською мовою. Але більшість класів із російською мовою навчання. Яскравий приклад цього ‒ українська гімназія в Сімферополі», – каже активіст.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Close